By Aleksandr Влітку енергосистема України працює в особливо складних умовах через різке зростання споживання електроенергії під час спеки. Коли температура повітря тримається на рівні +30 градусів і вище протягом кількох днів, українці масово вмикають кондиціонери, вентилятори, холодильне обладнання та іншу техніку, яка створює пікове навантаження на мережу. Одночасно частина енергетичної інфраструктури залишається пошкодженою через російські обстріли, тому резерв потужності в системі значно менший, ніж у довоєнний період. У результаті навіть короткочасне перевищення допустимого навантаження може спричинити аварійні відключення світла в окремих регіонах або по всій країні.
Під час сильної спеки споживання електроенергії в Україні зростає одразу на кілька тисяч мегават. Основна причина полягає у масовому використанні кондиціонерів у квартирах, офісах, магазинах, торгових центрах та на підприємствах. Якщо навесні або восени середнє навантаження є відносно стабільним, то влітку у вечірні години воно різко підскакує, особливо між 18:00 та 23:00. Саме в цей час люди повертаються додому та одночасно вмикають охолоджувальну техніку, пральні машини, бойлери та кухонні прилади.
Додатковою проблемою є перегрів енергетичного обладнання. Через високу температуру повітря трансформатори, підстанції та кабельні лінії працюють менш ефективно та швидше перегріваються. У спекотні дні електростанції також можуть втрачати частину продуктивності через нагрівання систем охолодження. Особливо це стосується теплових електростанцій, які і без того працюють з підвищеним навантаженням через дефіцит генерації після ракетних атак.
- кондиціонери можуть збільшувати споживання електроенергії у квартирі в 2–3 рази;
- найбільше навантаження фіксується у вечірні години;
- під час спеки швидше виходять з ладу трансформатори та підстанції;
- дефіцит потужності посилюється через ремонт енергоблоків;
- промислові підприємства також збільшують використання систем охолодження.
Коли енергосистема не може покрити пікове споживання, оператори змушені терміново балансувати мережу. Якщо імпорту електроенергії та внутрішньої генерації недостатньо, застосовуються аварійні відключення. Вони відрізняються від планових графіків тим, що вводяться дуже швидко та без попередження. У таких випадках енергетики вимикають окремі райони для того, щоб уникнути масштабної аварії або повного розвалу енергосистеми.
Найвищий ризик аварійних відключень виникає у великих містах та промислових областях, де споживання електроенергії традиційно є найбільшим. Київ, Дніпро, Харків, Одеса та інші мегаполіси мають величезне навантаження через багатоповерхову забудову, бізнес-центри, транспортну інфраструктуру та промислові об’єкти. У спеку навантаження на мережу може зростати настільки швидко, що локальні підстанції не витримують навіть за відсутності нових пошкоджень від обстрілів. Особливо складна ситуація виникає у вечірній час, коли одночасно працюють тисячі кондиціонерів.
Складність полягає ще й у тому, що частина українських електростанцій перебуває в ремонті або була серйозно пошкоджена. Через це енергосистема має менше резервів для компенсації пікового споживання. Якщо одна велика електростанція або магістральна лінія виходить з ладу у спекотний день, диспетчери можуть буквально за кілька хвилин перейти до екстрених відключень. У деяких випадках обмеження вводяться навіть при відносно стабільній погоді, якщо одночасно виникає дефіцит імпорту електроенергії з Європи або аварія на ключових об’єктах генерації.
Планові відключення формуються заздалегідь та публікуються у вигляді графіків, щоб люди могли підготуватися до обмежень. Аварійні відключення застосовуються тоді, коли енергосистема втрачає баланс і потрібно негайно зменшити навантаження. У таких ситуаціях диспетчери «Укренерго» дають команду обленерго терміново відключити певну кількість споживачів. Через швидкість ухвалення рішень світло може зникнути без будь-якого попередження навіть у тих районах, де не було запланованих обмежень.
Тривалість аварійних відключень залежить від рівня дефіциту в системі. Іноді електроенергію повертають через 30–60 хвилин після стабілізації мережі, але у критичних ситуаціях обмеження можуть тривати значно довше. Якщо одночасно виникає сильна спека, високе споживання та пошкодження інфраструктури, енергетики можуть вводити каскадні відключення у кілька черг. Це робиться для того, щоб не допустити масштабного блекауту, відновлення після якого може зайняти багато годин або навіть днів.
| Тип відключення | Як вводиться | Попередження населення | Основна причина |
|---|---|---|---|
| Планове | За графіком | Є офіційне повідомлення | Дефіцит електроенергії |
| Аварійне | Негайно | Часто відсутнє | Ризик перевантаження мережі |
| Екстрене | Автоматично або терміново | Майже немає часу на повідомлення | Аварія або пошкодження системи |
| Стабілізаційне | За рішенням диспетчерів | Можливе часткове попередження | Необхідність зменшити навантаження |
У періоди екстремальної спеки енергетики закликають населення максимально скорочувати споживання у пікові години. Навіть відмова від одночасного використання кондиціонера, бойлера та пральної машини може зменшити навантаження на локальну мережу. Особливу увагу приділяють великим підприємствам, які можуть тимчасово обмежувати споживання електроенергії за вказівкою диспетчерів. Такі заходи дозволяють уникнути ще жорсткіших обмежень для населення.
Одним із головних способів зменшення ризику аварійних відключень є перенесення використання потужної техніки на нічні або ранкові години. Якщо мільйони споживачів одночасно вмикають кондиціонери у вечірній час, енергосистема отримує різкий стрибок навантаження. Саме тому енергетики рекомендують не використовувати одночасно кілька енергоємних приладів у піковий період. Навіть зниження температури кондиціонера з +18 до +23 градусів дозволяє суттєво скоротити споживання електроенергії.
Додатково Україні допомагає імпорт електроенергії з європейської енергосистеми ENTSO-E, однак його можливості теж обмежені. Якщо в Європі також спостерігається спека та високий попит, доступний обсяг імпорту може скорочуватися. Водночас енергетики продовжують ремонтувати пошкоджені об’єкти генерації та підстанції, щоб підготувати систему до літніх піків споживання. Проте навіть після ремонтів українська енергосистема залишається вразливою до перевантажень, особливо у періоди тривалої спеки та нових атак на інфраструктуру.